До чого одна людина може за кілька секунд довести до злості, ненависті, принизити, показати свою владу і змішати тебе з г… І це рідний, якшо можна так, сказати чоловік, одна з двох найближчих в моєму житті людей.

Якраз в такі моменти починаєш розуміти відношення цієї людини до тебе і твоє відношення до нього. Починаєш розуміти всю сутність свого життя. Починаєш розуміти хто ти є для нього і для себе. І як ти деградуєш в цьому житті, біля цієї людини. Біля якої ти знаходишся кожен день, засинаєш в одному ліжку. В мене зникло бажання сексу, хоч з цим проблем ніколи не було. Я просто не хочу. Не можна сказати, що я не хочу його, я просто не хочу сексу. Останнім часом я взагалі нічого не хочу.

Чим далі, тим більше я розумію, що не в силах розірвати це все, бо ніби і сама цього не хочу, але й розумію, що заганяю себе в таку діру звідки назад дороги не буде і сумніваюсь, але ще маю надію, що можливе світло в кінці тієї діри.

Сумно, дуже сумно. Ніколи не думала, що в свої 22 я буду так розчарована в людях, в подружньому житті, в стосунках… взагалі в житті.

Ця людина, їй пояснюй не пояснюй, вона ніколи не зрозуміє і не захоче зрозуміти мій стан, мою реакцію на деякі його слова, на більшість його необережно кинутих слів. Він не розуміє, що своїми необережними словами, діями він не тільки принижує мене, але й вбиває в мені все до нього, руйнує все, що є. Навіщо!!! Навіщо це все тоді...!