Ранок..
Добрий ранок! Ну майже ранок. 11:00 тоже норм.
Головна біль, насморк. Зашибісь!
Зате маю цілий пакет фруктів))) Вільний день. І чоловіка, який старається цілий ранок зробити щось корисне для нашої квартири та нашого життя.
Це круто, але коли Він отак починає бігати, вирішувати проблеми, щось для нас робити, а я сижу вдома, хвора, без сили і нічого не роблю, бо дійсно нема сил взагалі, навіть з ліжка ледве стала. То таке враження, шо він молодець, а я вот така лєнтяйка і нероба. Чи то я така дурна, шо таке думаю. Хм.
Але ні, це нормально. А то привикли, шо я бігаю як білка в колесі, а він на дивані за ком'ютером сидить днями. І тоді я злюсь, чого він сидить, нічого не робить, вон як я бігаю, шоб нам було комфортно і тд і тп. Інколи треба помінятись ролями, але завжди старатись робити все разом. І немає чого відчувати гризіння совісті. За що?
Так. Чай з лимоном, чай з лимоном!!!
Як ж паршиво. Голова гудить, ніс крутить. Ненавиджу хворіти.
Навіть не знаю чим себе заняти сьогодні.
Спати вже тоже не можу.