В цьому вся я. Побухтіти, обідитись. Розказати, яка я умнічка і які в мене плани, і засісти за ноут на цілий день.

Нє, треба піднімати свою ж і братися до діла. І так лишилось 3,5 години. Попробуй встигни. А я ще й люблю, шоб всьо було так, як я спланувала і готове до приходу кого-небудь (чоловіка, гостей...). Нічо ж страшного, якшо він прийде, якраз поки в ванну, то доготується вечеря. Так нєт же... 

Всьо пішла працювати. 

Ех)

Хочеться привітати Всіх з цим святом. Побажати Любові, Натхнення, Радості, Здійснення всіх заповітних Мрій та щоб кожна людина не тільки сьогодні, але й завжди відчувала себе дійсно ЩАСЛИВОЮ!)

Мені ж довелося сьогодні не виспатись) Зранку проснулась, бо прийшла подруга, яка збиралась на весілля, як дружка. Потім треба було до церкви зайти, свічку поставити. Але вже вдома, сама. П поїхав на цілий день на гараж.

Я буду сидіти вдома цілий день, може задрімаю хоть трошки, ато взагалі невиспана. Потім трошки поприбираю, і буду готувати вечерю.

На подарунок приготувала кофту, фото в рамці (доречі, дуже гарно вийшло, вчора забрала))) і откритку. Собі ж в подарунок довелося сказати, що я хочу. Тому сюрпризу ніякого не буде. Декілька днів ходила, нила, шо хочу свята. Сказав, шо буде мені свято. Поки мої сводівання не оправдали себе.

Я замовила шаріки..., ну ті такі..., ммм..., так, ті такі з сексшопу)))))) ну і квіточки само-собою і откритку. Він ніколи не дарував мені откритку. Тому й захотілося, цікаво стало, які там слова будуть. 

Наскільки я знаю, основний подарунок ще не куплений і не факт, що сьогодні купиться. Прийшовши додому з ринку мені вручили маленький букетик підсніжників з гілочками ялинки і банальну откритку в формі серця з котиком і песиком з банальними словами типу "… скільки зірочок, стільки поцілунків тобі дарую...". Воно канєшно дякую. Але мої очікування взагалі себе не оправдали. Все ж таки не школярі, не тиждень чи місяць зустрічаємся. Все ж таки чоловік та жінка вже та й за останній місяць, які в нас труднощі були в стосунках, то можна й шось цікавіше придумати. Не знаю, правда, що мене ввечері чекає, але вже не хочеться на щось надіятись, а то знову розчаруюсь.

Проблема в тому, що попри всю легкість немає якогось старання. Інші хлопці, чоловіки думають, що купити, які квіти, який взагалі подарунок подарувати, сюрприз зробити і тд. Тут вже без сюрпризу, хоч я їх дуже люблю, сказала в лоб, що я хочу. І то купляється в останній момент, якшо взагалі купляється. Ніякої фантазії, романтики, сюрпризу. Ех.

Хочу хоть квіти якісь класні. Ну блін.

Я ж очікувала реально класного свята. Особисто я довго підбирала, думала шо подарувати, купляла, готувала, шо написати в откритку. Сьогодні думаю прибрати, приготувати смачну вечерю, набрати йому ванну, після робочого дня. Можливо, але я ще думаю над цим, чи варто, вдягнути той довбаний, але ним любимий костюм медсестри. Бо знаю, що він любить, як він любить.

А він або мене не знає, або може й знає (бо і так прямо розказую), але навіщо шось придумувати, перетруждатись.

Все, а то я вже розізлилась.

Я роблю свято як і задумала, так як я його бачу і хочу бачити. А з його сторони, то вже його справа. Нехай робить так як вміє, як знає. Висновки будуть зроблені вже після. Не варто псувати свято.

Хоч і хочеться, що не тільки ти робила свято, але хоч іноді і для тебе хтось постарався, чимось здивував. Просто ЗРОБИВ ТОБІ СВЯТО!!!...

Добрий ранок! Ну майже ранок. 11:00 тоже норм.

Головна біль, насморк. Зашибісь!

Зате маю цілий пакет фруктів))) Вільний день. І чоловіка, який старається цілий ранок зробити щось корисне для нашої квартири та нашого життя. 

Це круто, але коли Він отак починає бігати, вирішувати проблеми, щось для нас робити, а я сижу вдома, хвора, без сили і нічого не роблю, бо дійсно нема сил взагалі, навіть з ліжка ледве стала. То таке враження, шо він молодець, а я вот така лєнтяйка і нероба. Чи то я така дурна, шо таке думаю. Хм.

Але ні, це нормально. А то привикли, шо я бігаю як білка в колесі, а він на дивані за ком'ютером сидить днями. І тоді я злюсь, чого він сидить, нічого не робить, вон як я бігаю, шоб нам було комфортно і тд і тп. Інколи треба помінятись ролями, але завжди старатись робити все разом. І немає чого відчувати гризіння совісті. За що? 

Так. Чай з лимоном, чай з лимоном!!!

Як ж паршиво. Голова гудить, ніс крутить. Ненавиджу хворіти.

Навіть не знаю чим себе заняти сьогодні. 

Спати вже тоже не можу.

Вже 8 вечора. Він прийде в 10, можливо раніше. Ще вечеря, посуда, душ, бажано стірка...

Шопінг в честь Дня Святого Валентина почався пізніше, ніж планувалось і без Л, ну хто б сумнівався).

Провідала маму, а то вона шось прихворіла. Остаточно підхопила і я ту бацилу) Ура((((

Планували піти з Т в сексшоп, подивитись щось прикольне до свята. Але по дорозі знайшли магазин з розпродажем в 70%. Посиділи в кафе, випили капучіно. В магазині я на себе нічого не знайшла. Мої ж розміра розкупили зразу, а ще й я схудла капітально після тих всіх сварок, скандалів. Зате знайшла кофту для П. Надіюсь підійде. В крайньому випадку сказали, що можна поміняти.

Також зайшли в універмаг. Замовила фото для альбому та для рамки. Думаю буде кльово. В п'ятницю треба забрати. 

Ще в одному магазинчику купила маленьку откритку. Мила така. Але ще не придумала, які слова написати. Ще є час)

Нарешті вдома, п'ю чай з лимоном, міряю температуру, капаю носа. Чую, шо починаю хворіти по повній програмі. Хоч би фервекс на ніч допоміг, а то ще завтра з довідками повозитись треба. А в четверг на ДН до тітки йти. А в п'ятницю в універмаг. А в суботу вже День Святого Валентина.

Ааааа! Як ж невчасно та болячка((((

Так, лимони, мед, чай, ліки і братись за вечерю.

ех!